Якщо ви задумалися над тим, чим замурувати парник, значить, прагнете створити для рослин комфортні умови і захистити їх від холодів. І це мудрий підхід, адже стіни парника — це не просто опора, а справжній бар’єр для тепла і вологи.
Найпопулярніший варіант — цегла. Вона міцна, добре тримає тепло, а ще довговічна. Цегляні стіни допоможуть зберегти температуру в парнику ввечері і вночі, коли сонячне тепло пішло. Однак, будьте готові викласти чимало часу і сил. Цегла добре поєднується з утеплювачами — це варіант, коли хочеш надійність і комфорт.
Ще один варіант — блоки з пінобетону або газобетону. Вони легші за цеглу, а за теплоізоляцією не поступаються. Якщо ви не дуже любите тяжку роботу і прагнете швидше впоратися, це гарний вибір. Їх легко різати, підганяти під розміри, плюс вартість зазвичай нижча, ніж у цегли.
Існують люди, які використовують дерев’яні рами, обшиті дошками, і замість замурування роблять теплозахисну обшивку з пінопласту або мінеральної вати. Це теж спрацьовує, але дерево менш довговічне, треба буде регулярно його обробляти від вологи і шкідників.
Якщо бюджет обмежений, можна звернути увагу на шлакоблоки. Вони пористі, досить непогано утримують тепло. Але щоб парник служив довго, обов’язково варто додатково утеплити стіни зсередини, інакше холод буде проникати.
При замуруванні пам’ятайте про вентиляцію. Залишайте невеличкі віконця чи отвори, щоб рослини не спарювалися і не хворіли. А ще — не перестарайтеся з матеріалом: товсті стіни добре тримають тепло, але можуть гірше пропускати світло. Добре, коли стіни зроблені з непрозорого матеріалу, а дах або боки — з прозорих для сонця панелей.
Підсумовуючи, ідеальний вибір залежить від вашого бюджету, часу і бажання робити ремонт у майбутньому. Цегла і піноблоки — надійно і тепло, дерево — швидко і в міру практично, шлакоблоки — бюджетно з додатковим утепленням. Головне — пам’ятати про баланс між теплоізоляцією, пропуском світла і доброю вентиляцією.
От і все. Тепер, озброївшись цією інформацією, вам легше обрати, чим замурувати парник, щоб ваші рослини почувалися як удома.