Помідори в парнику часто вирощують саме через можливість контролювати умови росту й захищати рослини від негоди. Але гарний урожай залежить не лише від тепла і поливу — ще дуже важливо подбати про запилення. В закритому просторі без вулику природа не подбає про це сама, тож доведеться взяти ініціативу в свої руки.
Найпростіший спосіб — імітувати роботу бджіл. Квітки помідорів мають як чоловічі, так і жіночі частини, але пилок часто «застрягає» на тичинках і без руху не падає на приймочку маточки. Тому треба акуратно струшувати або доторкатися до квіток. Можна взяти тонкий пензлик або навіть гребінець і перенести пилок із тичинок на маточку.
Деякі просто струшують гілочки або квіткові кисті вручну, злегка похитуючи їх кілька разів на день, особливо вранці. Якщо хочеться зробити це більш технологічно, існують спеціальні електричні вібратори, що імітують рух бджіл. Але без них цілком можна обійтися: терпіння і сталість — найголовніші помічники.
Погода у парнику теж впливає. Краще виконувати запилення при сухому повітрі і температурі від 20 до 28 градусів. Занадто волога атмосфера або протяги можуть заважати пилку осідати на приймочку, а це знизить зав’язування плодів.
Щоб не забувати про процедуру, варто разом із поливом або підживленням організувати звичку заглядати до томатів для легкого струшування квіток. Регулярність значно підвищить шанси на щедрий урожай.
Підсумовуючи: просто не ігноруйте цю дрібницю. Навіть кілька хвилин на день приділених легкому запиленню томатів у парнику реально позначаться на кількості та якості плодів. Ваша уважність і турбота створять умови, у яких помідори щиро віддячать смачними і стиглими плодами.